Мілан Кундера

Мілан Кундера
чеськ. Milan Kundera
Milan Kundera.jpg
При народженні Milan Kundera
Народження 1 квітня 1929(1929-04-01) (88 років)
  Брно Чехословаччина
Громадянство Flag of France.svg  Франція
Flag of the Czech Republic.svg  Чехія
Alma mater Карлів університет
Мова творів чеська мова французька мова
Рід діяльності письменник [1], сценарист, [d], драматург, викладач університету і  поет
Magnum opus: The Joke [d], The Book of Laughter and Forgetting [d] і  Нестерпна легкість буття
Член політичної партії Комуністична партія Чехословаччини
Нагороди та премії

Австрійська державна премія з європейської літератури [d]

премія Гердера

Prix mondial Cino Del Duca [d]

Medal of Merit [d]

Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону

премія Вілениці

Prix Médicis for foreign literature [d]

премія Неллі Закс

Єрусалимська премія

Автограф: Milan Kundera signature.jpg
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS:  Мілан Кундера на Вікісховищі

Мі́лан Ку́ндера ( чеськ. Milan Kundera, * 1 квітня 1929) — всесвітньо відомий чесько-французький письменник, поет, прозаїк, драматург; із 1975 року мешкає у Франції. Твори пише чеською та французькою мовами.

Біографія

Народився у Брно Чехословаччина в інтелігентній сім'ї Людвика Кундери, чеського музикознавця та піаніста, який з 1948 до 1961 року був головою Музичної Академії Брно. З раннього віку вчився грати на піаніно зі своїм батьком.

Закінчив школу в 1948 році та почав вивчати літературу та естетику на Факультеті Мистецтв Карлового Університету, але через два семестри розпочав навчання в Академії Кіно, де відвідував лекції з режисури та написання сценаріїв. В 1948 році майбутній письменник приєднався до комуністичної партії, яка на той період була головною в країні. В 1950 році він та ще один чеський письменник, Ян Трефулка, були виключені з партіï за «антипартійну діяльність». Кундера також був виключений з університету. Письменник використав цей інцидент для написання новели «Жарт» (1967). Пізніше Кундера читав лекції зі світової літератури в Академії Кіно.

Кундера належав до генерації чехів, дитинство якої пройшло під впливом Другої Світової Війни та німецької окупації. Німецький тоталітаризм пробудив в них позитивне ставлення до марксизму та комуністичної партії.

В інтерв’ю з британським письменником Яном МакЕваном Кундера сказав:

« Ми постійно переписуємо наші власні біографії та безперервно надаємо речам нового значення. В такому розумінні, переписувати історію — як в Оруела — зовсім не не гуманно. Навпаки, це дуже гуманно.  »

Кундера почуває, що неможливо створити об’єктивну історію політики — також як є неможливим створити об’єктивну автобіографію чи біографію.

З середини 1950х років Кундера став знаменитістю в комуністичній Чехословаччині. Кундера написав низку літературних статей, які бурхливо обговорювалися, захищав авангардну поезію з комуністичної точки зору. Він був головною лібералізуючою силою чеської офіційної літератури. У 1956 році його членство в партії було відновлене. Добре зустріли літературне дослідження Кундери під назвою «Мистецтво новели: подорож Владислава Ванчури до великої етики» (1960). Твір написаний під впливом угорського марксиста Георга Лукача. Деякі чеські письменники критикували Кундеру за те, що цей твір був схожий на дисидентський. В інтерв’ю з Філіпом Росом Кундера говорить:

« Тоді вони виключили мене з Університету. Я жив серед робочих. У той час я грав на трубі в джазбенді в кабаре маленьких містечок. Я грав на піаніно і трубі. Тоді я писав вірші. Я малював. Усе це було безглуздям. Перша моя робота, варта того, щоб про неї сказати, це коротке оповідання, яка була написана коли мені було тридцять, перше оповідання в низці «Смішних кохань». Це той час, коли розпочалося моє життя як письменника. Я провів півжиття як відносно невідомий чеський інтелектуал.  »

У 1970 році він був виключений другого разу. Через деякий час його книжки зникли з полиць магазинів і бібліотек.

У 1975 році з дружиною покинули Чехословаччину та переїхали до Франції, де його запросили викладати в університеті. Кундера ще в Празі цікавився французькою культурою та літературою, і в нього з’явився шанс порівняти Захід зі Сходом — і піддати обидва жорстокій критиці. У 1978 році Кундера переїхав до Парижу, де він розпочав читати лекції в Еколь де от Етюдс (Ecole des Hautes Etudes). В 1982 році Кундера закінчив роман «Нестерпна легкість буття». В 1988 році за цім романом Філіп Кауфман зняв фільм, і Кундера набув всесвітньої відомості, хоч він і був незадоволений цим фільмом. Зараз Мілан Кундера живе у Франції з дружиною.

інші мови
aragonés: Milan Kundera
azərbaycanca: Milan Kundera
беларуская: Мілан Кундзера
беларуская (тарашкевіца)‎: Мілан Кундэра
български: Милан Кундера
bosanski: Milan Kundera
català: Milan Kundera
Mìng-dĕ̤ng-ngṳ̄: Milan Kundera
čeština: Milan Kundera
Deutsch: Milan Kundera
Ελληνικά: Μίλαν Κούντερα
English: Milan Kundera
Esperanto: Milan Kundera
español: Milan Kundera
euskara: Milan Kundera
français: Milan Kundera
Gaeilge: Milan Kundera
hrvatski: Milan Kundera
Bahasa Indonesia: Milan Kundera
íslenska: Milan Kundera
italiano: Milan Kundera
한국어: 밀란 쿤데라
Limburgs: Milan Kundera
lietuvių: Milan Kundera
latviešu: Milans Kundera
македонски: Милан Кундера
مازِرونی: میلان کوندرا
Nederlands: Milan Kundera
occitan: Milan Kundera
português: Milan Kundera
română: Milan Kundera
srpskohrvatski / српскохрватски: Milan Kundera
Simple English: Milan Kundera
slovenčina: Milan Kundera
slovenščina: Milan Kundera
српски / srpski: Милан Кундера
svenska: Milan Kundera
Tagalog: Milan Kundera
Türkçe: Milan Kundera
Tiếng Việt: Milan Kundera
Volapük: Milan Kundera