Жовтневий переворот

Жовтневий переворот
Російська революція (1917)
Громадянська війна в Росії
Разбитый малый Николаевский дворец 1917.jpg
Малий Ніколаєвський палац після артобстрілу Кремля більшовицькими загонами
Дата:25 жовтня (7 листопада) 1917
Місце:Flag of Russia.svg Російська республіка[1]
Результат:перемога більшовиків
Політичні зміни:відставка Тимчасового уряду Російської республіки
Територіальні зміни:поділ Російської республіки на окремі національні держави
Сторони
РСДРП(б)
Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів
Тимчасовий уряд Російської республіки
Лідери
Володимир Ульянов (Ленін)
Лев Троцький
Олександр Керенський
Запит «Жовтнева Революція» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Жовтне́вий переворо́т[2] (у радянській історіографії «Велика Жовтнева соціалістична революція») — державний переворот, заколот у Російській республіці, що відбувся 25 жовтня (7 листопада) 1917 року. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці держави Петрограді — заарештували, а центральну владу перебрали на себе лідери більшовиків на чолі з В. Ульяновим (Леніним)[3].

Обраний I Всеросійським з'їздом Рад ВЦВК протестував проти ініціативи більшовиків скликати II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів 17 (30) жовтня, але, врешті-решт, погодився на його проведення 25 жовтня (7 листопада).

З 1429 рад, які існували в цей час в Росії, на з'їзді було представлено 402 Ради[4] (195 об'єднаних Рад робітничих і солдатських депутатів; 119 Рад робітничих і солдатських депутатів, за участі селянських депутатів; 46 Рад робітничих депутатів; 22 Ради солдатських і матроських депутатів; 19 Рад селянських депутатів; 1 Рада козацьких депутатів). У день відкриття з'їзду більшовики розпочали збройний виступ проти діючого уряду, що його засудили ВЦВК Рад, ЦК меншовиків, ЦК есерів, Предпарламент (Тимчасова Рада Російської республіки). Меншовики та есери залишили з'їзд. А II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який опинився під повним контролем «більшовиків» ухвалив рішення про сформування нового уряду — Ради народних комісарів на чолі з В. Ульяновим (Леніним)[3][5].

Таким чином, «Жовтневий переворот» з самого початку був нелегітимним та протизаконним, що протягом всього часу існування СРСР намагалася неправомірно легітимізувати і фальсифікувати радянська державна «історіографія» та компартійна пропаганда.

Згідно з радянською історіографією, Жовтневий переворот докорінно змінив хід історії на територіях колишньої Російської імперії та значним чином вплинув на хід світової історії. Але «більшовики ніколи не називали жовтневий переворот радянською революцією»[6].

Події Російської революції «давали ключ до розуміння всієї історії України XX століття»[7].

Попередні події

4 (17) березня 1917 року російський імператор Микола II зрікся престолу. Влада в Росії перейшла до Тимчасового уряду.

Тимчасовий уряд переживав часті кризи, склад кабінету міністрів кілька разів змінювався. До кінця літа 1917 року більшість уряду складали представники лівих партій. Очолював уряд О. Ф. Керенський — член партії есерів. Крім того, в Петрограді був сильний вплив Ради робочих і солдатських депутатів, що знаходилися в опозиції уряду.

Червоногвардійські загін заводу «Вулкан», Петроград, жовтень 1917

У березні-квітні 1917 року із заслань і еміграції до Петрограда повернулася велика кількість політиків ультралівого напряму (див. «Пломбований вагон»), у тому числі: В. І. Ленін, Л. Д. Троцький та інші. На думку деяких дослідників повернення фракції Леніна зі Швейцарії до Росії було спеціальною операцією німецького Генерального штабу, направленою на підривання стабільності в Росії[8][9].

Впродовж 1917 року на всій території колишньої Російської імперії наростала анархія. Після скасування смертної кари на фронті, різко впала дисципліна. За офіційними даними до вересня 1917 року число дезертирів досягло 2 млн чоловік[10][11]. У селі наростали пограбування і захоплення приватних земель.

У ході Московської Державної наради в серпні 1917 року було прийнято рішення навести лад, спираючись на армію. Проте спроба головнокомандувача російською армією генерала Л. Г. Корнілова взяти ситуацію під контроль закінчилася невдачею (28 — 30 серпня): відісланий з фронту до Петрограду корпус під командуванням генерала Кримова мети не досяг, а сам генерал Кримов застрелився. Корнілов був заарештований, головнокомандувачем російською армією був призначений генерал М. В. Алексєєв

інші мови
azərbaycanca: Oktyabr inqilabı
беларуская (тарашкевіца)‎: Кастрычніцкая рэвалюцыя 1917 году ў Расеі
Bahasa Indonesia: Revolusi Oktober
日本語: 十月革命
한국어: 10월 혁명
Lingua Franca Nova: Revolui Rusce
Bahasa Melayu: Revolusi Oktober
Plattdüütsch: Oktoberrevolutschoon
Nederlands: Oktoberrevolutie
norsk nynorsk: Oktoberrevolusjonen
srpskohrvatski / српскохрватски: Oktobarska revolucija
Simple English: October Revolution
slovenščina: Oktobrska revolucija
Türkçe: Ekim Devrimi
oʻzbekcha/ўзбекча: Oktabr inqilobi
吴语: 十月革命
中文: 十月革命
文言: 十月革命
粵語: 十月革命