Вільгельм Б'єркнес

Вільгельм Б'єркнес
Bjerknes.jpg
Народився 14 березня 1862(1862-03-14)[1][2][…]
Христіанія[d], Норвегія[4]
Помер 9 квітня 1951(1951-04-09)[4][1][…] (89 років)
Осло, Норвегія[4]
Поховання Спаський цвинтар (Осло)[5]
Громадянство
(підданство)
Flag of Norway.svg Норвегія
Діяльність фізик, метеоролог, викладач університету, математик
Alma mater Університет Осло
Сфера інтересів фізика і метеорологія
Заклад Лейпцизький університет[6], Стокгольмський університет[6], Інститут Карнегі, Університет Осло[6], Geophysical Institute, University of Bergen[d] і Університет Осло[7]
Науковий керівник Генріх Герц[8], Carl Anton Bjerknes[d][8] і Анрі Пуанкаре[8]
Аспіранти, докторанти Halvor Solberg[d], Einar Høiland[d][9], Jørgen Holmboe[d][9], Enok Palm[d][9], Свен Росселанд[9] і Гаральд Ульрик Свердруп[9]
Член Лондонське королівське товариство[6], Саксонська академія наук[d], Шведська королівська академія наук[6], Папська академія наук[10], Данська королівська академія наук, Прусська академія наук[11], Американська академія мистецтв і наук[7], Королівська академія наук і літератури в Гетеборзі[d], Саксонська академія наук[d], Норвезька академія наук[11], Washington Academy of Sciences[d][11] і Національна академія наук США[7]
Батько Carl Anton Bjerknes[d][12]
Діти Джейкоб Бйеркнес, Wilhelm Bjerknes[d] і Kristian Bjerknes[d]
Нагороди
кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа

Fridtjof Nansen Award of Excellence, Mathematics-Natural sciences class[d] (1908)

Gunnerus Medal[d] (1938)

Buys Ballot Medal[d] (1933)

Alexander Agassiz Medal[d] (1926)

Vega Medal[d] (1939)

член Лондонського Королівського Товариства[d] (1933)

член Королівського товариства Единбурга[d] (1930)

Symons Gold Medal[d] (1932)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d]

Автограф Vilhelm Bjerknes signature.svg

Вільгельм Б'єркнес у Вікісховищі?

Вільгельм Фріман Корен Б'єркнес (норв. Vilhelm Friman Koren Bjerknes; нар. 14 березня 1862 — пом. 9 квітня 1951) — норвезький фізик та метеоролог засновник Бергенської (фронтологічної) наукової школи в метеорології.

Довів теорему про циркуляцію швидкості рідини, за допомогою якої пояснив виникнення морських течій і вітрів. Вивчав проблему передбачення погоди з точки зору математики і механіки, вирішуючи рівняння гідромеханіки, які описують стан атмосфери. Розробив динамічні методи прогнозування погоди. У 1917 році заснував службу погоди Норвегії.

інші мови