Власність

Вла́сність — матеріальне чи інтелектуальне майно, яке перебуває у володінні власника.

Розрізняють власність приватну, комунальну і державну (це як плюсік власність "колективна") залежно від того, чи речі (майно) належать приватній особі, громаді (спільноті) чи державі (ше один плюсік колективна належить кільком особам спільний бізнес).

Власність не слід плутати з правом власності, іншими речовими правами, а також з самими речами

Римське право

Римське право за основу й джерело власності покладало ЗАЙМАНЩИНУ, яка відбувається при виразній, чи мовчазній згоді людей навколо і потім служить джерелом усіх інших джерел володіння — дарунку, спадку. Спочатку власність на ґрунт і територію була колективна, родова. У родинному, мисливському чи скотарському способі життя, ніхто не міг претендувати на виділення йому частини племінної території для його особистого користування. Далеко скоріше розвивається приватна власність на худобу, що випасається на спільній території, ніж на саму територію, бо, як писав Грушевський Михайло Сергійович, при шуканні кращих мисливських угідь і при малій чисельності населення вона не набрала ще того значення, яке здобуває при розвитку осілості й землеробства.

інші мови
azərbaycanca: Mülkiyyət
башҡортса: Милек
беларуская: Уласнасць
беларуская (тарашкевіца)‎: Уласнасьць
български: Собственост
čeština: Vlastnictví
Deutsch: Inhaber
English: Ownership
فارسی: مالکیت
עברית: בעלות
हिन्दी: स्वामित्व
Bahasa Indonesia: Kepemilikan
日本語: 所有権
қазақша: Меншік
ಕನ್ನಡ: ಒಡೆತನ
한국어: 소유권
lietuvių: Savininkas
ਪੰਜਾਬੀ: ਮਲਕੀਅਤ
polski: Własność
Simple English: Ownership
slovenščina: Imetnik
svenska: Ägande
oʻzbekcha/ўзбекча: Mulk
Tiếng Việt: Sở hữu
中文: 所有权