Аніме

Аніме (яп. アニメ МФА[an̠ʲime] ( прослухати), від англ. animation [анімейшн] — анімація[1])  — японська анімація. Головна відмінність від анімації інших країн полягає в тому, що аніме орієнтується не на дитячу, а переважно на підліткову чи навіть дорослу аудиторії.

Аніме — це добре розвинений вид мистецтва і тому користується популярністю не лише в Японії, але і у світі[2].

Аніме часто (але не завжди) відрізняється характерною манерою зображення персонажів та фону[1]. Випускається в формі телевізійних серіалів, а також фільмів, що розповсюджуються на відеоносіях або пристосовані для кінопоказу.

Для аніме характерне надзвичайне жанрове різноманіття, яке в інших країнах притаманне кіно, а не анімації. Окрім загальних жанрів (бойовик, детектив тощо), є і специфічні, властиві лише аніме. Саме різноманітність та орієнтація на глядачів різного віку є головними перевагами аніме. В інших країнах анімація є переважно абстрактним мистецтвом для дітей, або ж використовується для пародійних та гумористичних творів, в той час як аніме  — повноцінне мистецтво.

Більша частина аніме-серіалів  — це екранізація японських коміксівманґи[3], втім є й екранізації книжок, а також повністю самостійні роботи.

Аніме — це анімація виготовлена тільки в Японії, тому твори в анімешній стилістиці, але створені в інших країнах не є аніме. Наприклад Аватар — Легенда про Аанга.

Аніме-індустрія складається з більш ніж 430 студій, зосібна таких гігантнів, як Studio Ghibli, Gainax і Toei Animation.

Історія

Докладніше: Історія аніме
Аніме «Як краб помстився мавпі» (1917)

Аніме зародилося на початку XX століття, коли японські кінорежисери почали перші експерименти з, винайденою на Заході, технікою анімації.

Перші японські анімаційні фільми були маленькі  — від однієї до п’яти хвилин, і робилися вони художниками-одинаками, що намагалися відтворювати ранні досліди американських і європейських аніматорів. Також особливістю раннього аніме можна назвати те, що у героїв було по чотири пальці. Це давня, ще американська традиція, пов'язана з тим, що чотири пальці простіше малювати, і виглядають вони краще. Однак згодом стандартом стали все ж таки п'ять пальців, оскільки цього вимагали організації, що захищали права однієї з верств населення  — буракумін (останні в минулому працювали зі шкірою і м'ясом чотириногих тварин, вираз і жест «чотири пальці» були їх образливим позначенням).

Найпершим японським анімаційним фільмом вважають «Новий альбом нарисів» («Декобоко Шін Ґате», (1917) Декотена Шімокави (він малював крейдою на чорній дошці і знімав свої малюнки на плівку). Також у 1917 році був створений «Як краб помстився мавпі» («Сару Кан Кассен») Сейтаро Кітаями, а у 1918 році  — його ж «Момотаро». Жоден з цих фільмів не зберігся.

«Divine Sea Warriors» (1944)  — перший повнометражний аніме фільм

Однак справжнім засновником традицій сучасного аніме вже по Другій світовій війні став Тедзука Осаму, знаний як «бог аніме і манґи»[4]  — він заклав основи того, що пізніше еволюціонувало в сучасні аніме-серіали. Наприклад, Тедзука запозичив у Діснея і розвинув манеру використання великих очей персонажів для передачі емоцій; саме під його керівництвом виникали перші твори, які можна віднести до ранніх аніме[5].

У 1963 році Осаму Тедзука, заснував студію «Mushi Productions» і випустив свій перший аніме-серіал «Tetsuwan Atom». Це стало початком буму аніме.

Протягом 1970-х аніме активно змінювалося, потихеньку втрачаючи зв'язки зі своїми іноземними прабатьками і народжуючи нові жанри, такі, як меха. З'являлися такі твори, наприклад, як «Lupin III» або «Mazinger Z». У ці роки розпочали свою кар'єру багато відомих режисерів і сценаристів, зокрема Міядзакі Хаяо, Осії Мамору та Мацумото Лейдзі. Започатковані численні цикли серіалів і повнометражних фільмів ( «Галактичний експрес 999», «Кінотеатр світових шедеврів»), що сформувало «серіальне» обличчя японської анімації.

До 1980-тих аніме і манґа широко розповсюдилися в Японії, і переживали свою так звану «Золоту добу». Були випущені перші серіали з циклу «Gundam», почала свій шлях до вершини Руміко Такахаші. У 1988 році повнометражний фільм «Akira» встановив рекорд бюджету аніме-фільму і створив абсолютно новий стиль анімації.

1990-і та 2000-і роки стали часом широкого визнання аніме за межами Японії. «Akira» і «Ghost in the Shell», що вийшов у 1995 році, вперше об'єднали традиційну анімацію і комп'ютерну графіку, здобули популярність у всьому світі. У 1997 повнометражний аніме-фільм «Принцеса Мононоке» зібрав 160 мільйонів американських доларів в Японії.

За майже сторічну історію аніме пройшло довгий шлях розвитку від перших експериментів в анімації, фільмів Тедзуки до нинішньої величезної популярності у всьому світі. З роками сюжети аніме, спочатку розрахованого на дітей, ставали все складнішими, проблеми, що висвітлюються, все серйознішими.

З'явилися аніме-серіали, розраховані на підліткову аудиторію  — хлопців і дівчат тінейджерського віку. Ці серіали знайшли фанатів і серед дорослих, а в окремих випадках навіть літніх людей. У своєму розвитку аніме мусило наздоганяти манґу, яка зародилася набагато раніше і на той час вже завоювала популярність серед населення Японії.

Сьогодні аніме є унікальним культурним явищем, яке об'єднує як серіали для дітей (жанр кодомо)  — аніме в його початковому розумінні, так і підліткові твори, часто серйозні  — сьонен (аніме для хлопців), сьодзьо (аніме для дівчат) і навіть повноцінне «доросле» аніме. Існує також схожа на європейську традиційна та експериментальна анімація (роботи Като Куніо, жанр ґа-німе), що в Японії теж зветься «аніме». У окремий напрям виділився хентай  — аніме порнографічної спрямованості, і його відгалуження, яой, Бара і юрі, що оповідають (часто без еротики або непристойностей) про відносини між людьми однієї статі  — чоловіками або жінками відповідно.

інші мови
Afrikaans: Anime
Alemannisch: Anime
አማርኛ: አኒሜ
aragonés: Anime
العربية: أنمي
অসমীয়া: এনিমে
asturianu: Anime
azərbaycanca: Anime
башҡортса: Аниме
Boarisch: Anime
žemaitėška: Anime
беларуская: Анімэ
беларуская (тарашкевіца)‎: Анімэ
български: Аниме
Bahasa Banjar: Anime
বাংলা: অ্যানিমে
brezhoneg: Anime
bosanski: Anime
català: Anime
کوردی: ئەنیمێ
čeština: Anime
Чӑвашла: Аниме
Cymraeg: Anime
dansk: Anime
Deutsch: Anime
Ελληνικά: Anime
English: Anime
Esperanto: Animeo
español: Anime
eesti: Anime
euskara: Anime
فارسی: انیمه
suomi: Anime
français: Anime
Gaeilge: Anime
galego: Anime
हिन्दी: ऐनिमे
hrvatski: Anime
magyar: Anime
Հայերեն: Անիմե
Bahasa Indonesia: Anime
Ilokano: Anime
íslenska: Anime
italiano: Anime
ᐃᓄᒃᑎᑐᑦ/inuktitut: ᐋᐃᓃᒫᖅ
日本語: アニメ
Basa Jawa: Anime
ქართული: ანიმე
қазақша: Аниме
Кыргызча: Аниме
Latina: Anime
Lëtzebuergesch: Anime
Lingua Franca Nova: Anime
lietuvių: Anime
latviešu: Anime
македонски: Аниме
മലയാളം: അനിമെ
монгол: Анимэ
मराठी: अॅनिमे
Bahasa Melayu: Anime
မြန်မာဘာသာ: အန်နီမဲ
Nāhuatl: Anime
Napulitano: Anime
नेपाली: एनिमे
Nederlands: Anime
norsk nynorsk: Anime
norsk: Anime
occitan: Anime
ଓଡ଼ିଆ: ଆନିମେ
ਪੰਜਾਬੀ: ਐਨੀਮੇ
polski: Anime
Piemontèis: Anime
پنجابی: انائم
português: Anime
Runa Simi: Anime
română: Anime
русский: Аниме
саха тыла: Аниме
sardu: Anime
Scots: Anime
srpskohrvatski / српскохрватски: Anime
Simple English: Anime
slovenčina: Anime
slovenščina: Anime
shqip: Anime
српски / srpski: Аниме
Basa Sunda: Animé
svenska: Anime
Kiswahili: Anime
ślůnski: Anime
தமிழ்: அனிமே
тоҷикӣ: Аниме
Türkmençe: Anime
Tagalog: Anime
Türkçe: Anime
татарча/tatarça: Аниме
удмурт: Аниме
اردو: اینیمے
oʻzbekcha/ўзбекча: Anime
Tiếng Việt: Anime
Winaray: Anime
ייִדיש: אנימע
中文: 日本动画
文言: 日本動畫
Bân-lâm-gú: Anime
粵語: 日本動畫